- викрик
- —————————————————————————————ви́крикіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
викрик — у, ч. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик … Український тлумачний словник
оклик — у, ч. 1) Вигук, поклик, звертання, яким привертають чию небудь увагу. 2) Голосний вигук, викрик, що виражає які небудь почуття. 3) перен. Рух, жест і т. ін., яким привертають чию небудь увагу … Український тлумачний словник
вигук — (голосно вигукнуте слово, фраза / звук, який передає певне почуття), викрик, оклик, крик, покрик, поклик, погук … Словник синонімів української мови
скричати — скричу, чиш, Пр. Скрикнути; видати раптовий, несподіваний викрик, закричати … Словник лемківскої говірки